Безоплатна допомога

05.08.08
БЕЗОПЛАТНА ПРАВОВА ДОПОМОГА: від експерименту до впровадження
(друкується з офіційного сайту Спілки адвокатів України за її дозволом)

Конституція гарантує безоплатну правову допомогу у випадках, передбачених законом.

Яким саме законом, громадянам, які прагнуть реалізувати це своє конституційне право, здебільшого невідомо. От і звертаються люди за правовою консультацією будь-куди та до будь-кого, а ті у свою чергу відсилають їх до різних організацій, до чиновників, котрі знов направляють їх по колу. У розпачі громадяни пишуть у газети, народним депутатам, Президенту і навіть у Європейський Суд. Отже, більшість населення не володіє інформацією про те, де отримати безоплатну правову допомогу і як захистити свої права.

У затвердженій Президентом України Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні наголошено на незадовільному стані надання безоплатної правової допомоги в Україні і невідповідності основним європейським вимогам забезпечення доступу особи до правосуддя.

За оприлюдненими даними Харківського інституту соціальних досліджень, 73% засуджених взагалі не знали і їм не повідомляли про їхні права при затриманні, 40.2% засуджених осіб відмовились від адвоката під впливом працівників міліції, практично кожний п'ятий опитаний вважає, що безоплатна правова допомога може бути радше шкідливою, ніж корисною. Всеукраїнська газета (№ 114) у матеріалі «Бесплатный адвокат бывает только… в Конституции» стверджує, що багатьом українцям послуги кваліфікованого адвоката недоступні.

Як насправді в Україні йдуть справи із наданням безоплатної правової допомоги, виясняли юристи та журналісти під час зорганізованого Міжнародним Фондом «Відродження» Круглого столу «Чи може правова допомога в Україні бути якісною та безоплатною?». Йшлося, зокрема, про підготовку Мінюстом проекту закону «Про безоплатну правову допомогу» і ті ризики, які можуть виникнути із запровадженням муніципальної адвокатури, відбору адвокатів за конкурсом (тендером) для роботи за відповідними програмами з надання безоплатної правової допомоги і фактично виведення їх з організаційної системи адвокатури з підпорядкуванням спеціально створеним державою структурам.

Нещодавно адвокати, які працюють в Офісах громадського захисту в Україні, Ізраїлі, Литві, Молдові, Грузії, Англії, США зібралися на зорганізований Міжнародним фондом "Відродження" семінар-тренінг у Ялті (див. фоторепортаж з події). Обмін досвідом, дискусії, вирішення складних завдань під час тренінгу, відпрацювання навичок розробки стратегії захисту стануть у нагоді учасникам семінару. Адвокати, які працюють в українських офісах і мають чималий досвід, поділилися ним із зарубіжними колегами. Зокрема голова нещодавно відкритого Хмельницького офісу Н.Вагіна та Білоцерківського офісу В.Кіккас добре знають позитивні і негативні моменти у організації цілодобового надання правової допомоги затриманим, роботи адвокатів як єдиної команди. Досвід цих офісів мав бути ретельно проаналізований і врахований авторами законопроекту «Про безоплатну правову допомогу», зокрема членами спеціально утвореної Мінюстом комісії з підготовки законопроекту, до складу якої входять представники різних відомств і громадських організацій, зокрема Спілки адвокатів України (член Ради Спілки А.М.Ваннікова).

Експеримент, який декілька років проходить в Україні щодо форм організації роботи адвокатів з надання безоплатної правової допомоги, на думку директора Програми «Верховенство права» МФ «Відродження» Р.Романова, засвідчив, що саме адвокати в межах самої адвокатури успішно адаптуються до нових умов здійснення такої безоплатної правової допомоги у кримінальних справах. Природно, що значна увага на Круглому столі була приділена саме діяльності пілотних проектів «Офіси громадського захисту», які створені в Харкові, Білій Церкві та Хмельницькому, де успішно працюють адвокати з надання громадянам безоплатно правової допомоги, виконання якої оплачується адвокатам, які працюють в зазначених офісах, за рахунок спонсорських коштів. Благодійна програма "Безоплатна правова допомога" фінансується Благодійною організацією "Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива", Міжнародним фондом "Відродження" і здійснюється у співпраці з Правовою Ініціативою Інституту Відкритого Суспільства, Міністерством юстиції України, Спілкою адвокатів України, Асоціацією правників України.

У відповідності з програмою, в офісах постійно чергують адвокати, котрих викликають при кожному затриманні особи, до речі з початком роботи офісів у цих містах зменшилась кількість затриманих осіб. Під час Круглого столу наводилася статистика цифри, що свідчить про ефективність Офісів громадського захисту. Наприклад, за 7 місяців діяльності Хмельницького Офісу було звільнено 53,4% підзахисних, до яких було застосоване затримання за підозрою у скоєнні злочину. В Офісі у м.Біла Церква за останній звітний період лише в 27,5% від загальної кількості рішень судом було призначено покарання у вигляді позбавлення волі. Це відповідає сучасним тенденціям щодо заміни позбавлення волі альтернативними видами покарань.

У затвердженій 8 квітня 2008 р. Президентом України Концепції реформування кримінальної юстиції України передбачено необхідність завершення становлення адвокатури як незалежної самоврядної організації, яка здійснює функцію захисту у кримінальному провадженні, а також реалізувати Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схвалену Указом Президента України від 9 червня 2006 року, яка передбачає створення засад для впровадження державної системи доступної та якісної правової допомоги, котра б відповідала потребам суспільства. На реалізацію положень обох Концепцій завершується розробка законопроекту «Про безоплатну правову допомогу» та доопрацьовано законопроект, внесений народним депутатом Ю.Р.Мірошниченком «Про адвокатську діяльність», які, безсумнівно мають бути узгоджені між собою, в тому числі в частині надання адвокатурою безоплатної правової допомоги населенню, причому не тільки в кримінальних справах, а й в інших випадках, як закріплено в Конституції.

www.cay.org.ua

Центром правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції зевершено роботу над проектом нового Закону "Про безоплатну правову допомогу". У пояснювальній записці до цього законопроекту вказується, що його розроблення передбачено указами Президента України:

- від 20 січня 2006 року №39 "Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи",

- від 18 червня 2007 року № 535/2007 "Про Цільовий план Україна – НАТО на 2007 рік у рамках Плану дій Україна – НАТО", а також:

- постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767 "Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки" та

- розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 238-р "Про затвердження заходів щодо виконання у 2007 році Плану дій Україна – ЄС".

Словом, одна самісінька Євроатлантична інтеграція. Але чомусь Концепція формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схвалена Указом того ж самого Президента, навіть не згадується.

 

---

 

Безоплатну правову допомогу адмініструватиме держава?!

У Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, схваленій Указом Президента України 9 червня 2006 р., підкреслюється, що “на даний час не сформовано єдиної державної політики у сфері забезпечення фізичних осіб безоплатною правовою допомогою” та наголошується, що метою Концепції є створення засад для впровадження державної системи доступної та якісної правової допомоги, яка б відповідала потребам суспільства. Хто ж і у який спосіб надаватиме безоплатну правову допомогу?

Конституція України гарантує кожному право на правову допомогу і навіть встановлює, що у випадках, передбачених законом, вона надається безоплатно. Пройшло 10 років, як ця норма проголошена в Основному Законі, а віз і нині там. Хоч задля об’єктивності треба зазначити, що існує низка законів, якими передбачено надання безоплатної правової допомоги різним верствам населення за рахунок Державного або місцевих бюджетів, наприклад, Закони “Про соціальні послуги”, “Про попередження насильства в сім’ї”, “Про боротьбу з тероризмом”, “Про охорону дитинства”, “Про психіатричну допомогу”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інші закони. Однак, як підкреслено в Концепції, “системи, яка б забезпечувала реальний доступ осіб до такої допомоги не створено”.

Незабаром буде подано законопроект “Про безоплатну правову допомогу”. Вже зараз робляться спроби передати державним чиновникам весь обсяг роботи з організації надання правової допомоги, контроль за її якістю тощо. До кола суб’єктів, що її надаватимуть, планується віднести не тільки адвокатів, а й фахівців у галузі права. Допускати до цієї професійної діяльності будуть органи юстиції і лише тих адвокатів чи фахівців у галузі права, котрі пройдуть відповідний конкурсний відбір. Ці ж органи укладатимуть з відібраними за конкурсом особами договір на надання ними безоплатної правової допомоги певному громадянину.

Координацію та загальне управління в сфері надання безоплатної правової допомоги здійснюватиме Міністерство юстиції України. Воно ж розроблятиме вимоги до професійного рівня адвокатів і фахівців в галузі права, що залучатимуться до надання безоплатної правової допомоги, проводитиме тендери із закупівлі правових послуг зазначених осіб, розробляє практичні рекомендації по її наданню, тощо.

Отже, шановні адвокати, чекайте повернення радянських порядків, коли кожен Ваш професійний крок контролювався і керувався державою.

Безоплатна правова допомога – експеримент і реальність

Протягом останніх років до Верховної Ради України неодноразово вносилися законопроекти про безоплатну правову допомогу, які так і не були розглянуті.

Указом Президента України від 20 січня 2006 р. у термін до 1 листопада 2006 року Міністерству юстиції України та Національній комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права доручено:

підготувати за участю заінтересованих центральних органів виконавчої влади та інших державних органів та подати в установленому порядку Кабінету Міністрів України проект Закону про безоплатну правову допомогу (на виконання підпункту 13.13 Резолюції ПАРЄ N 1466);

внести в установленому порядку Президентові України проект Концепції реформування системи безоплатної правової допомоги (підпункт 13.13 Резолюції ПАРЄ N 1466);

забезпечити реалізацію пілотних проектів щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги (підпункт 13.13 Резолюції ПАРЄ N 1466);

Міністр юстиції України 24 січня 2006 р. наказом № 58/7 утворив Раду з координації реформи безоплатної правової допомоги, яка закінчила роботу над розробкою проекту Концепції формування системи безоплатної правової допомоги в Україні.

Проектом Концепції констатується сучасний стан забезпечення осіб гарантованого державою права на безоплатну правову допомогу в Україні, подається аналіз проблем забезпечення безоплатної правової допомоги в кримінальних справах. В проекті пропонується визначити завдання реформи системи безоплатної правової допомоги та шляхи її реформування.

Проект пропонує поділ правової допомоги на первинну (яка надається на найдоступнішому місцевому рівні громадськими приймальнями Міністерства юстиції, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичними клініками, громадськими організаціями) та вторинну (яка надається адвокатами, їх об'єднаннями і організаціями, та іншими юристами.

Пропозиції, які містить проект, базуються як на дослідженнях українського досвіду організації безоплатної правової допомоги, так і на кращому досвіді країн світу.

В проекті розглядаються альтернативні варіанти організації державного управління та фінансування в цій сфері, а також різні моделі надання правової допомоги різними постачальниками правових послуг.

Наступним етапом роботи Ради стане проведення експерименту в декількох регіонах України та розробка проекту Закону про безоплатну правову допомогу.

Доки йдуть пошуки способів надання громадянам безоплатної правової допомоги, в окремих регіонах винаходять можливість її надавати. Чи відповідають існуючі варіанти її надання чинному законодавству та міжнародним вимогам – судити тим, до компетенції кого віднесено відповідний контроль. Наприклад, у м. Києві існує муніципальна адвокатура, у м. Чернігові – Центр “Доброчин”, який надає безкоштовну адвокатську допомогу особам, затриманим працівниками правоохоронних органів, а також консультації у сфері права (матеріал розміщено на ЛМГО “Ліга студентів правників ЛКА”), діють благодійні організації, адвокатські об’єднання з надання безоплатної правової допомоги у Харкові та інших містах. Але всю цю дуже корисну діяльність необхідно спрямувати в єдиному напрямку, котрий може визначити закон про адвокатуру або закон про правову допомогу в Україні.